Successful and Inspirational – Galicia’s First Business Ladies

  • Successful and Inspirational – Galicia’s First Business Ladies
  • Successful and Inspirational – Galicia’s First Business Ladies
  • Successful and Inspirational – Galicia’s First Business Ladies
  • Successful and Inspirational – Galicia’s First Business Ladies
  • Successful and Inspirational – Galicia’s First Business Ladies
  • Successful and Inspirational – Galicia’s First Business Ladies
  • Successful and Inspirational – Galicia’s First Business Ladies
  • Successful and Inspirational – Galicia’s First Business Ladies
  • Successful and Inspirational – Galicia’s First Business Ladies
  • Successful and Inspirational – Galicia’s First Business Ladies
  • Successful and Inspirational – Galicia’s First Business Ladies
  • Successful and Inspirational – Galicia’s First Business Ladies
  • Successful and Inspirational – Galicia’s First Business Ladies
Issue 131, February 2020.
Successful and Inspirational – Galicia’s First Business Ladies
 
Galicia has a long history of successful women entrepreneurs, so in honour of International Women’s Day, let’s talk about the Leopolitan business environment at the beginning of the 20th Century. You can’t talk about women entrepreneurs from the early 20th Century without talking about Klymentyna Avdykovych and Olena Levytska. Thanks to their pioneering activities, professionalism, and foreign experience, they set up several enterprises in different industries – from food to chemicals, including factories like Fortuna Nova and Zoria. 
 
Behind every great chocolate company is a lady (At least, Lviv’s Svitoch)
 
Avdykovych is considered Ukraine’s first female entrepreneur of the 20th Century. She owned Fortuna Nova, the first chocolate factory that was famed for its confectionary products across the Austro-Hungarian Empire. “Never visit your lady without Fortuna Nova sweets – you don’t want to get the ‘cold shoulder’” was one of the company’s famous early advertisements. The assortment of sweets was quite impressive – biscuits, chocolates, fruit jello, ice cream, cakes, and more! Even the wrapping was colourful and elegant and featured a special series of ‘Sweet History of Ukraine’ chocolates that showcased famous Ukrainian political figures, from Volodomyr the Great to Hetman Pavlo Skoropadskyi. The high-quality and attractive pictures on the wrappers were designed by famous Ukrainian artists, including Oleksa Novakivskyi and Leopold Levitskyi. The top-notch quality was ensured by Avdykovych herself, who was forced into starting her own business to provide for her children after the death of her husband. 
 
After starting with a small confectionary in Przemysl, she relocated to Lviv in 1924 with a business plan. It was Andrey Sheptytsky, the Metropolitan Archibishop of the Ukrainian Greek Catholic Church, that believed in her and provided her with considerable financial support and the space for the factory. The factory was equipped with the finest German equipment and was able to produce five tonnes of sweets daily. Not only did Leopolitans treat their sweet teeth, but the goodies were sent as far away as Vienna and the USA! Avdykovych was forced to stop production during WWII and eventually ended up moving to Vienna. The Soviets nationalised her business and it became the Svitoch confectionary company, which remains popular in Ukraine today!
 
Shoe polish was this lady’s best friend
 
Another woman who played a crucial role in the economic development of the region was Olena Levytska. Born in Ozhydiv in 1863 to the family of a clergyman, she began her career as a saleswoman in Stryi after finishing school. Not satisfied with the work, she headed to Warsaw where she started working in a shoe polish factory. After some time, she learned the production and marketing processes and moved to Lviv to become a sales agent. She founded the Zoria chemical goods factory in 1906, which produced the ‘Elegant’ shoe polish that was popular across Galicia and Poland at the time. The company also produced wax floor polish, 56 colours of laquers, petroleum jelly, and blue liquid for linen. Her factory was partially ruined in 1918-22, but was restored in 1922 and continued production under the guidance of her brother Orest. The Zoria factory became a serious industrial enterprise and by 1933 had a monopoly on the Galician market, originally employing six employees, but moving to a staff of 20 before WWII. Levytska moved to the USA during WWII and lived there till her death in 1963. 
 
Leading the way, inspiring today
 
It is worth remembering the obstacles these women overcame to succeed in their business careers. At the time, Leopolitan women entrepreneurs faced a number of difficulties, including economic crisis and inflation. They also had to deal with a number of stereotypes, as gender-based discrimination was quite explicit and women’s businesses were considered weak and insecure. The women owe their success to their self-confidence, desire to work for themselves, and their entrepreneurial skill and intuition. While men ruled the Galician business world for years, thanks to ladies like Klymentyna Avdykovych and Olena Levytska, more and more Galician women were inspired to overcome the hardships of the entrepreneurial journey and make a name for themselves. Thanks to their inspiring examples, today you can find many women leading many industries, including technology, design, publishing, beauty, and even space! 
 
 
Успішні та натхненні - перші бізнес-леді Галичини
 
Галичина має багаторічну історію успішних жінок-підприємців, тож на честь Міжнародного жіночого дня поговоримо про бізнес-середовище Львова початку 20 століття. Не можна розповідати про жінок-підприємців того часу, не згадавши про Климентину Авдикович та Олену Левицьку. Завдяки своїй піонерській діяльності, професіоналізму та здобутому за кордоном досвіду вони створили кілька підприємств у різних галузях, зокрема такі фабрики, як "Фортуна Нова" та "Зоря".
 
Там, де шоколад – шукайте жінку
 
К. Авдикович вважається першою в Україні жінкою-підприємцем 20 століття. Вона була власницею єдиної української шоколадної фабрики "Фортуна Нова", яка славилась своїми кондитерськими виробами по всій Австро-Угорській імперії. "Не йди ніколи до панночки без цукерків "Фортуни нової", якщо не хочеш собі її втратити" – так звучала одна з десяти заповідей компанії. Асортимент солодощів був досить вражаючим - печиво, шоколад, фруктове желе, морозиво, навіть торти! А обгортки були барвистими й вишуканими - випускалась спеціальна серія шоколадних цукерок "Солодка історія України" - на яких були представлені відомі українські політичні діячі, від Володимира Великого до гетьмана Павла Скоропадського. Якісні та привабливі малюнки на обгортках створювали відомі українські художники, зокрема, Олекса Новаківський та Леопольд Левицький. За найвищу якість відповідала сама Климентина Авдикович, якій довелось розпочати власну справу, щоб забезпечити своїх дітей після смерті чоловіка.
Почавши з невеликої цукерні в Перемишлі вона переїхала до Львова 1924 року, маючи, сучасною мовою, бізнес-план. Саме Андрей Шептицький, митрополит Української греко-католицької церкви, повірив у неї і забезпечив їй значну фінансову підтримку та ділянку під фабрику, яка була обладнана найкращим німецьким обладнанням і мала змогу щодня виготовляти п’ять тонн солодощів. Солодощам ласували не тільки львів’яни – їх відправляли до Відня та у США! Виробництво було припинене під час другої світової війни, а Климентина Авдикович переїхала до Відня. Радянська влада націоналізувала її фабрику, з якої виросла кондитерська фірма "Світоч", яка й сьогодні залишається популярною в Україні.
 
Мешти мали бути напастовані на глянц!
 
Ще одна жінка, яка відіграла вирішальну роль в економічному розвитку регіону - це Олена Левицька, яка народилась в Ожидові 1863 року в сім'ї священнослужителя і після закінчення школи розпочала свою кар'єру продавчині в Стрию. Не задоволена роботою, вона вирушила до Варшави, де працювала на фабриці пасти для взуття. Через деякий час вона вивчила всі процеси виробництва та збуту й переїхала до Львова, щоб стати торговим агентом. У 1906 році вона заснувала фабрику хімічної продукції "Зоря", яка виготовляла ваксу "Елєгант", популярну в той час у Галичині та в цілій Польщі. Фабрика також випускала пасту для підлоги, лаки 56 кольорів, вазелін та синьку для білизни. Її фабрику було частково зруйновано в 1918-22 роках, але її відновили і вона продовжувала виробництво під керівництвом її брата Ореста. Фабрика "Зоря" виросла у серйозне промислове підприємство і на 1933 рік мала монополію на галицькому ринку. Спочатку на ній працювали шестеро робітників, а перед початком Другої світової війни їх було вже 20. Під час війни О. Левицька переїхала до США, де й жила до 1963 року.
 
Приклад для наслідування сьогодні
 
Варто пам’ятати всі перешкоди, які ці жінки здолали, щоб досягти успіху у своїй діловій кар’єрі. У той час львівські жінки-підприємці стикались з низкою труднощів, включаючи економічну кризу та інфляцію. Проти них були також існуючі в суспільстві стереотипи, оскільки дискримінація за ознакою статі була досить явною, а жіночий бізнес вважався слабким та незахищеним. Ці жінки завдячували своїм успіхом впевненості у власних силах, бажанню працювати на себе, підприємницькій майстерності та інтуїції. В той час, як чоловіки роками правили галицьким діловим світом, завдяки таким жінкам, як Климентина Авдикович та Олена Левицька, все більше галицьких жінок відважувались долати труднощі долі підприємця та створити собі ім’я. Завдяки таким активним, як вони, сьогодні можна бачити жінок-лідерів у багатьох галузях, включаючи технології, дизайн, видавничу справу та навіть космос!